Олег Хілько із Сокирян має цікаве хобі – вирізає з дерева ложки. Робити їх навчився сам. У доробку майстра є вже понад тисяча виробів, і кожен із них – неповторний.
А нещодавно чоловік відкрив для себе новий напрямок – дерев’яні будиночки. Чоловік уже виготовив понад триста екземплярів, йдеться в публікації ” “.
“Ідеї самі приходять”
Майстер розповідає, що першу дерев’яну ложку йому подарував син Ігор, коли ще служив в армії в Хмельницькому. Цей виріб чоловік і досі береже.
Тоді пан Олег вирішив і собі спробувати вирізати ложку. Знайшов для цього деревину та інструменти. Так і почав займатися цієї справою.
– Це моє хобі. Я цього ніде не вчився, як умів, так і робив, так і наточив свої вміння. Спочатку вирізав лише ложки. Коли вони вже трохи набридли, почав робити виделки, а потім – і ножики дерев’яні. Згодом спробував вирізати унікальніші ложки – у вигляді тваринок, дівчаток. Маю навіть серію ложок у вигляді сердечок. А ще зробив цілий алфавіт: кожна ложка – якась літера. Вони всі дуже оригінальні. Ідеї мені самі приходять, – каже чоловік.
У доробку пана Олега є ложки різних розмірів – від велетенських, завдовжки метр, до мініатюрних – усього 13 міліметрів. Великі – для помішування страв, що готують у казанах, а маленькі – для меду, цукру чи солі.
– Я колись натрапив в інтернеті на відео з білоруського музею, де виставлені дерев’яні ложки. Майстер тоді показував свою найменшу ложку. Вона мала два сантиметри. І я подумав: невже не зможу таку зробити? Спочатку спробував вирізати ложку на два сантиметри, далі – один, так і дійшов до 13 міліметрів. У мене немає однакових ложок. Кожна унікальна на вигляд, – додає пан Олег.
“Вже нікуди складати вироби”
Чоловік розповідає, що для виготовлення ложок годяться дуже багато порід: акація, дуб, каштан, клен, липа, горіх, черешня, груша, слива й навіть верба. Головне, щоб матеріал був сухим і розпиляним на бруски.
Процес розпочинається зі створення макета ложки на папері. Згодом пан Олег переносить його на дерево і вирізає виріб.
– Потім лобзиком вирізаю контур ложки з дерева. І далі працюю ножичком, долотом і стамескою, потихенько стругаю ложку, видовбую середину. Далі йде дворазове шліфування виробу. І вже потім ложку я покриваю сумішшю воску і оливкової олії. Лаки для дерева я не використовую, щоб ложки були натуральні, а не виглядали штучно. Вони довговічні, з часом не тріскають і не змінюють форми. З одного поліна можна вирізати 30 ложок, – каже чоловік.
На одну ложку з дерева м’якої породи потрібно витратити від години часу.
– Усе залежить від розміру ложки, матеріалу і мого настрою, – жартує чоловік. – У мене величезна колекція – понад тисяча ложок. Уся скляна шафа забита ними, уже розкладаю їх по коробках. Дружина сердиться, мовляв, навіщо так багато. Але це моє захоплення. Я їх не продаю, але часто дарую друзям і знайомим. Якщо в нас відкриють музей, я б залюбки їх віддав.
Окрім ложок, чоловік робить з дерева і будиночки. Кожен із них теж унікальний.
– Будиночки також від малюсіньких, що мають п’ять міліметрів, до великих – на 12 сантиметрів. Роблю українські хатки, церкви, будинки періоду середньовіччя, сучасні будинки, – розповідає майстер.
” ”
–>
