Ви ретельно вибираєте, що надіти в спортзал, щоб добре виглядати в очах інших відвідувачів? Лаєте себе за те, що сказали (або не сказали) на нараді, турбуючись, що колеги вирішать, що ви недостатньо розумні або компетентні?
На жаль, все це показник того, що ви живете в головах інших людей. Вам незатишно у власному тілі. Ви відчуваєте себе винуватими, залишаючись собою, і дієте відповідно до чужих стандартів, інформує Ukr.Media.
Але думка інших людей про вас визначається їх досвідом, судженнями, очікуваннями, симпатіями і антипатіями, але ніяк не пов’язана з вами. Комусь не сподобається, як ви одягнені, а хтось вважатиме вас вельми стильними. Хтось подумає, що ви не дуже освічені, а інших захоплять розумні думки, які ви висловите.
Деякі забудуть вас, як тільки ви підете, а інші запам’ятають надовго. Що б ви не робили, комусь ви обов’язково не сподобаєтеся. Але є і хороша новина: до вас це не має ніякого відношення.
Як перестати думати про те, що думають про вас інші
Живіть за своїми правилами
Знати свої цінності — це все одно, що мати яскравий ліхтар, пробираючись крізь дрімучий ліс вночі. Тьмяне світло теж може вивести вас з хащів, але ви ризикуєте збитися зі шляху.
Поки ви не знаєте, що для вас важливо, ви відчуваєте себе розгубленими. Ви не впевнені в своїх рішеннях і сумніваєтеся в тому, що говорите або робите. При яскравому світлі легше приймати рішення, в який бік звернути.
Наприклад, якщо ви цінуєте наполегливість, ви йдете в тренажерний зал, навіть якщо на вас старенький спортивний костюм, і вас не турбує, що інші відвідувачі вважатимуть вас немодними.
Якщо ви цінуєте внутрішній спокій, ви можете сказати “ні” тому, хто претендує на ваш час, не боячись, що вас засудять за егоїзм.
Займайтеся своїми справами
Що думає ваш сусід — це його справа. Коли ваш колега приходить на роботу — це його справа. Якщо водій в сусідній машині не їде, коли загорілося зелене світло, це його справа.
Але якщо ви турбуєтеся про те, що сусід думає про вас, це стає вашою справою. Якщо ви дратуєтеся, що ваш колега знову спізнюється, це ваша справа. Якщо ви розсердилися на іншого водія, тому що вам доводиться чекати на світлофорі, це ваша справа.
А тепер питання: чиїми справами ви займаєтеся, коли турбуєтеся про те, що на вас надіто? Чиї справи вас турбують, коли ви роздумуєте про те, як сприйняли ваш жарт на вечірці?
Займайтеся виключно своїми справами. Те, що ви думаєте і як робите, — це єдине, що ви можете контролювати.
Станьте господарем своїх почуттів
Коли ви засновуєте свої почуття на думці оточуючих, ви дозволяєте їм контролювати ваше життя. Інші люди стають вашими ляльководами, які смикають вас за ниточки, змушуючи відчувати себе добре чи погано.
Коли ви передаєте право власності на свої почуття іншим, ви втрачаєте контроль над емоціями. Єдина людина, яка може змусити вас злитися або ображатися, — це ви самі.
Визнайте, що робите все можливе
Якщо у вас високі стандарти щодо себе, ви думаєте, що могли б домогтися більшого. Варто вам не виправдати ці очікування, як ви починаєте лаяти і критикувати себе. Ця звичка має просте пояснення: все, що ми робимо, має позитивний намір.
Припустимо, в кафе ви втрутилися в розмову, щоб допомогти іншому відвідувачу у виборі страви, але ваша порада не справила враження. Ви засмутилися, вирішивши, що вас прийняли за недалеку і настирливу людину, яка лізе в чужі справи. Які мотиви вами рухали?
Бажання виявитися корисними;
Інтерес до розмови;
Очікування, що ваша порада буде добре сприйнята.
Ви керувалися своїми правилами, головне з яких — бути корисним. Але нав’язування своєї думки тому, хто її не питав, може бути сприйнято як грубість. А грубість у ваші цінності, ймовірно, не вписується? Це підводить нас до останнього правила.
Всі роблять помилки
Навіть якщо ви живете відповідно до своїх переконань, керуєте емоціями і не намагаєтеся залізти в голову іншим людям, ви все одно будете робити помилки.
Єдина продуктивна річ, яку ви можете зробити зі своїми помилками, це вчитися на них. Подумайте, який урок ви можете отримати з цього досвіду?
Наприклад, у випадку з непроханою порадою, можливо, вам слід навчитися краще читати мову тіла співрозмовника, щоб розуміти, чи готовий він вступити в розмову з випадковим відвідувачем кафе?
