Ця найвища гора знаходиться на західній околиці Чернівців й підноситься до 545 метрів над рівнем моря.
Із писемних джерел кінця XIV – середини XV століття дізнаємося, що на цій вершині розташовувався “град Цецин”. Дійшли до нас і прізвища Хотька Цяцинського та Шефула Цецюнского, які управляли “Цецинською державою”.
На краю Графської поляни збереглися рештки городища трипільської культури. Неподалік археологи відкрили два слов’янські поселення ХІ століття. Біля телевежі знайшли монети та речі XIV століття, кераміку. Поблизу можна побачити кілька валів і ровів, які перетинають хребет, що тягнеться від Цецина до гори Паланки.
Будівництво перших дерев’яно-земляних укріплень на горі Цецин відбувалося наприкінці Х – початку ХІ століть, коли ця територія ввійшла до складу Київської держави. Цецинський замок спершу був сторожовим пунктом на підступах до Ленківської фортеці. Після її зруйнування Цецин набув значення князівської фортеці. Його укріплення зміцнили: збудували кам’яну башту та складну систему земляних укріплень із частоколом. У замку перебував князівський гарнізон. Воїни були озброєні арбалетами та мечами, про що свідчать знахідки наконечників стріл і залізних уламків.
Коли ця територія потрапила до складу Молдавського князівства, Цецинська волость, яку називали “державою”, простяглася від нинішньої Новоселиці аж за Шипинці. З 1457 року адміністративним центром Цецинської волості стали Чернівці. Відтоді вона почала називатися Чернівецькою, а місцевий староста – чернівецьким.
Про Цецинський замок, зруйнований, очевидно, під час феодальних усобиць, більше не згадували. Чернівецьких старост ще іноді називали цецинськими, але з 1481 року ця назва зникла. Залишки замку заростали травою. І все ж він простояв ще 300 років. Наприкінці ХІХ століття історик Кайндль писав, що “зараз вершину гори прикрашають лише дві міцні, наче скеля, кам’яні стіни, які не піддаються століттям…”.
Відомий фахівець із топоніміки Ю. Карпенко згадував про Цецин, як “зникле поселення, давню фортецю, споруджену в 1349 році”. Він висловив припущення, що Чернівці виникли як передмістя Цецина, яке виконувало митні функції на великій ріці й де селився чорний люд, який обслуговував Цецин.
Згідно з однією з гіпотез, саме від слова “чернь” і походить назва Чернівці.
Зараз на Цецино серед прадавніх дерев височіє телевежа.
