У Чернівцях відбулося відкриття меморіальної дошки Юрію Івановичу. Дошка знаходиться за адресою вулиця Університетська, 54, де проживав сам Юрій.
Про це повідомляє molbuk.ua.
Відкриттю цієї дошки посприяв Чернівецький молодіжний парламент, членом якого є двоюрідний брат героя.
Юрій служив кулеметником у десантно-штурмовій бригаді, а з часом став стрілком. Загинув 28 вересня 2022 року, прикриваючи відступ своїх побратимів. Він з його екіпажем залишилися у засідці, де всі загинули. По пораненням видно, що вороги їх добивали.
“Юра був кандидатом майстрів спорту з боксу. Він займався цим впродовж всього свого життя та бив тих боксерів, які зараз є першими номера у збірній України з боксу, уявляєте рівень? Окрім цього, він був членом спортивного клубу “Варяги”. Цей клуб заснував мій батько, я та він. Від початку повномасштабного вторгнення був дуже позитивно налаштований, часто жартував, але коли потрапив у перші бої та побачив жахи війни, його настрій змінився, він перестав з нами ділитися ти, що з ним відбувається, став дуже песимістичним. Попри це, він до останнього боровся за Україну, при кожній розмові з мамою казав”Мамусь, все буде Україна!”, – каже двоюрідний брат Ратмір.
Честь відкрити дошку надали мамі загиблого – Анжелі Іванович. Нагадаємо, що мама Юрія передала половину коштів, що отримала після смерті сина, на ЗСУ. Жінка продовжує волонтерити та допомагати побратимам її сина.
“Того дня він мені зателефонував і попросив зібрати йому сумку, адже не встигає. Я і в страшному сні не могла уявити, що буду збирати сина на війну. Вдома він побув хвилин 40 і в лікарні з татом – приблизно 15”, – розповідає пані Анжела.
“Я не здаюсь і хочу бути гідною свого сина. Також я б хотіла, щоб не забували про побратимів мого сина. Якщо говорять про мого Кубіка (позивний Юрія, – авт.), то згадували й Армяна, і Гнома, і Сергія Акіша, який був для мого сина старшим братом. Хочу, щоб вшановували пам’ять про всіх разом, адже вони загинули разом. Мій Юрко казав мені: “У мене тут брати”. Я йому відповідала: “Ви всі – мої сини”. І зараз вони мої сини – хто лежить на алеї, а хто й далі воює”, – говорить мама загиблого.
Авторки: Анастасія Конишева, Мар’яна Мартинюк
” ”
–>
