Вербна неділя — одне з найголовніших християнських свят, яке пов’язане зі святкуванням Великодня. Цікаво, що в давнину це було народне язичницьке свято, яке поступово злилося з християнською подією — входом Ісуса Христа до Єрусалиму.
Напевно, кожен з нас пам’ятає з дитинства веселу приказку “Не я б’ю, верба б’є, за тиждень — Великдень”. Це одна з основних традицій Вербної неділі, святкування якої тісно пов’язано зі світлим Христовим Воскресінням.
Наші предки називали Вербну неділю також Вербицею. Це було популярне народне язичницьке свято, яке, з приходом християнства на територію сучасної України, злилося із важливою християнською подією — входом Господнім до Єрусалима. Неодмінним атрибутом свята є саме вербові гілочки, які спочатку освячують в храмі, щоб потім ними жартома “побити” рідних та друзів.
Верба в нашій країні замінила пальмові гілочки, якими вітали іудеї Ісуса Христа в Єрусалимі. Це — перша рослина, яка починає квітнути навесні, а тому наші предки вірили, що вона символізує пробудження природи.
Що треба робити у Вербну неділю
Це свято було дуже популярним ще в давні часи. Віряни йшли до храму, де слухали богослужіння, а потім освячували гілочки верби. Пізніше деякі з них садили у саду чи на городі. Такий же звичай, до речі, існує і на околицях міста Земмерінґ в Австрії. Історики вважають, що ця процедура мала більше символічне значення, наче очищувала поле від негативу. Інші гілки ставили в хаті біля ікон.
Цікава традиція пов’язана з вербними гілочками. Молоді дівчата і хлопці брали їх і злегка “били” тих, хто лишився вдома і не ходив на службу. Водночас примовляли: “Не я б’ю — верба б’є, За тиждень Великдень, Недалечке червоне яєчко!”. Також бажали одне одному здоров’я і достатку: “Будь великий, як верба, А здоровий, як вода, А багатий, як земля!”.
Віряни вірили, що освячена верба допомагає захистити оселю від води та вогню, дарує мешканцям міцне здоров’я. Тому гілочки обов’язково зберігали аж до Вербної неділі прийдешнього року.
Що не можна робити у Вербну неділю
Наші предки цього дня намагалися дотримуватися деяких заборон:
не займалися важкою фізичною працею;
не шили, не вишивали і не в’язали;
не сварилися і не лихословили.
Також було заборонено пишно святкувати. Тому, навіть, якщо у людини був день народження, святкування проходило тихо і спокійно. Все ще триває Великий піст, тому під забороною м’ясо, яйця, молочні продукти.
” ”
–>
