В українській мові існують слова-рекордсмени за кількістю літер. Зокрема, виділяють трійку таких слів, які не кожний українець зможе вимовити з першого разу.
Так аж із 30 літер складається назва хімічної речовини “дихлордифенілтрихлорметилметан”. Щоправда, ми частіше називаємо її ДДТ або дустом. Це хімікат, який часом використовують у сільському господарстві для боротьби з комахами-шкідниками. Речовину у багатьох країнах визнали небезпечною і заборонили до використання.
На одну літеру довшим є слово, яке внесли до Книги рекордів України, як рекордне за цим показником. Аж 31 літеру містить прикметник “рентгеноелектрокардіографічного”. І ви цілком можете уявити собі людину, яка бігає по поверхах поліклініки у пошуках рентгеноелектрокардіографічного кабінету. Отже, хоч це і спеціальний термін, у побутовому мовленні він теж використовується.
Певні суперечки викликає слово, яке містить аж 38 літер, щоправда, з двома дефісами. Це знову хімічна назва “а-фторсульфо-нилоксиалканперфторкарбонова кислота”. Навіть у профільних письмових джерелах воно з’являється вкрай рідко. Так цю назву одного разу використали у журналі “Хімічна промисловість України”.
На додачу можна згадати також про найдовшу українську абревіатуру. У скороченні ЦНДІІТЕДМТП цілих 11 літер, що відповідає чималенькому повноцінному слову. Позначають ним “Центральний науково-дослідний інститут інформації й техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання”.
” ”
–>
