Нещодавно Хотинський ліцей №5 переміг у конкурсі ініціатив, що відбувся у межах проєкту “Інтеграція молоді з-поміж ВПО у місцеві громади області шляхом створення молодіжного соціального підприємництва”. Завдяки цьому ліцеїсти отримають кошти на техніку, яка допоможе запустити виробництво яблучної пастили.
“У нашій команді є вже четверо переселенців”
“Наш проєкт “Крафтове виробництво пастили у закладі освіти” – це ініціатива, спрямована на виготовлення власної лінії яблучної пастили в ліцеї. Основна мета – поєднати навчання й практичний досвід шляхом виробництва цього десерту. Також наше виробництво має на меті залучити учнів – ВПО до життя ліцею. У нашій команді вже є четверо переселенців”, – каже менторка проєкту, вчителька історії ліцею Анастасія Анісімова.
“У кожного будуть свої обов’язки, кожен буде відповідати за свій етап виробництва”, – додає А. Анісімова.
Ініціаторкою цього бізнесу стала керівниця освітнього закладу Наталія Сіногач, яка запропонувала подати заявку на грант. Команда проєкту складається з двох вчителів, педагога-організатора й учнів школи.
“Ініціаторками цього проєкту стали старшокласниці Софія Руссо та Дар’я Метьолкіна. Після перемоги в конкурсі ми розширили нашу команду – зібрали тринадцять дітей, які будуть цим займатися. Наразі ми на етапі розподілу обов’язків, – зазначає вчителька. – У наших планах спочатку збувати пастилу в школі на ярмарках, під час перерв тощо. Пізніше хочемо налагодити співпрацю з місцевими підприємцями, щоб продавати пастилу в кав’ярнях і на території заповідника Хотинська фортеця”.
Яблучну пастилу планують виготовляти на базі шкільної їдальні. За кошти гранту команді нададуть необхідне обладнання – дегідратори, електричну плиту, міксери та інший кухонний інвентар на 84 тисячі гривень.
“У нас багато людей вирощують яблука. Як відбувається процес приготування пастили? Спочатку чистимо яблука та готуємо з них яблучне пюре. Згодом викладаємо його на спеціальні підноси й складаємо в дегідратор. Упродовж 80 хвилин це пюре сушиться – і отримуємо пастилу. Ми вже розробили етикетку для пакування, у бюджет заклали закупівлю крафтових пакетиків для нього”, – каже пані Анастасія.
Сто грамів пастили буде коштувати 140 гривень.
“Вона легка, тому на ці кошти її буде багато. Враховуючи витрати і на електрику, і на сировинну, за перший місяць мали б заробити шість тисяч гривень. Далі – більше”, – розповідає А. Анісімова.
У проєкту є ще одна ціль – популяризація здорового харчування.
“Пастила дуже корисна. Ми хочемо запроваджувати тренд на здорову їжу, щоб діти розуміли, що це не тільки смачно й корисно, а ще й модно”, – говорить менторка проєкту.
Спочатку соціальне підприємство буде діяти як гурток, проте надалі дітям планують платити за їхню працю.
“Спершу діти не будуть отримувати коштів, адже робота відбуватиметься у форматі гуртка. Проте на майбутнє в бізнес-плані закладена ідея оплачуваного робочого місця для дитини. Проте це вже залежить від нашого успіху та прибутку”, – резюмує А. Анісімова.
” ”
–>
