Чернівецька поетеса та літературознавиця Інга Кейван навідалася на кладовище по вулиці Зеленій у Чернівцях і була неприємно вражена занедбаним станом могил та самої території.
Про це Інга Кейван написала на своїй сторінці у Facebook, пише molbuk.ua
“Я вже так давно не блукала Руським кладовищем, що жахнулася тому, в якому стані це місце перебуває. Переорані алеї, навколо хащі із рослин сухих і нових. Таблички з написом “Не смітити”, які хочеться продовжити словами “Ми це успішно зробимо самі”. Стихійні смітники, з яких вітер розносить сміття по всій території. Пам’ятники, більшість із яких є витворами мистецтва, у жалюгідному стані. Багато склепів розкурочених, відкритих – промовчу про неестетичність цього, але про неетичність згадати все ж варто: це ж неповага до пам’яті тих людей, які мешкали у нашому місті до нас, і просто неповага до пам’яті”, – поділилася враженнями мисткиня.
Інга Кейван перелічила велику кількість видатних буковинців, похованих на кладовищі і на могили яких вона навідалася.
Це, зокрема, брати Семак, перший голова Українського Народного Дому в Чернівцях Володимир Корнич-Ясеницький, брати Сидір та Григорій Воробкевичі, Юрій Федькович, Ольга Кобилянська, Євгенія Ярошинська та багато інших.
Також Інга Кейван запропонувала створити культурне мапування кладовища, щоби відвідувачі могли з легкістю знайти могилу відомих особистостей і дізнатися про їхнє життя і діяльність.
“Ми так багато говоримо про культурні бренди Чернівців. Але яке практичне вирішення? Навіть на рівні Руського кладовища. Все дуже просто. Після наведення порядку з доріжками, алеями та іншими окресленими неприємностями встановлюються вказівники, які дозволяють відвідувачам легко натрапити на могилу названих чи інших важливих у житті, історії Чернівців особистостей. А на вказівнику – сконденсована і вичерпна довідка про ту чи іншу людину. Паралельно розробляється система QR-кодів, які дозволяють потрапити на ресурс, де можна довідатися більше. Якщо така проблема з вказівниками, то можна за подібним принципом розробити схему і конкретизовані (імовірно, тематичні) схеми кладовища. Культурне мапування кладовища – це зовсім не складно. А результат вартуватиме багато чого. Навіть той, хто не прийде туди з метою екскурсії, отримає інформацію, довідається про Чернівці і про тих людей, які творили історію нашого міста, нашого краю. Так Чернівці оживатимуть. І це не оксиморон”, – написала Інга Кейван.
Літературознавиця розповіла, що вирішила не оприлюднювати фото понівечених могил і занедбаної території. Натомість виклала знімки з могили видатної української письменниці Євгенії Ярошинської.
“На могильній плиті проросли листочки – це символ того, що написане про механізм брендування – не оксиморон”, – зазначила Інга Кейван.
