Сьогодні, 9 січня, Сергію Параджанову виповнилося би 100 років.
Видання НВ згадує цікаві історії та події з його життя.
Найзнаменитіший фільм Параджанова “Тіні забутих предків” отримав 28 міжнародних нагород, 24 Гран-прі міжнародних фестивалів, а за кількістю призів увійшов до Книги рекордів Гіннесса. Для зйомок фільму режисер вирішив пофарбувати скелясті гори в Карпатах в синій колір. На його думку, такий пейзаж був дуже ефектним. Закінчивши роботу, знімальна група поїхала, а скелі в Косові ще довго залишалися синіми.
1973 року радянська влада звинуватила Сергія Параджанова в “українському націоналізмі та гомосексуалізмі” та засудила на 5 років таборів суворого режиму.
Під час ув’язнення, щоби не зійти з розуму, Параджанов безперервно малював, робив колажі зі сміття і срібні “талери” з видавленими ручкою профілями — з кришечок від кефірних пляшок. Через роки один із цих “талерів”, відлитий у сріблі, став призом кінопремії Амаркорд, заснованої Фелліні і Гуерро, а інший — вірменської кінопремії Золотий абрикос.
З табору Параджанова витягла Ліля Брік, задіявши письменника Луї Арагона, одруженого з її молодшою сестрою Ельзою Тріоле. Після звільнення Брик допомогла Параджанову відправити ще одне прохання Брежнєву — щоби режисерові дозволили виїзд на рік до Ірану для занять малюванням, але на цей лист відповіді не прийшло.
Ів Сен-Лоран високо цінував фільми Параджанова, надсилав йому листи підтримки, коли той сидів у таборі, і навіть запрошення в Париж. Їхня єдина зустріч із Параджановим відбулася в номері Лорана в Націоналі і була дуже короткою. Достовірно відомо, що Параджанов подарував дизайнеру саморобний альбом із присвяченими йому колажами, який зараз зберігається в його паризькій музеї-квартирі.
Першою дружиною Параджанова була татарська дівчина Ніяр Сераева, що працювала продавцем у взуттєвому відділі ЦУМу. Він одружився на ній ще студентом, під час навчання у ВДІКу.
Але історія закінчилася трагедією: Ніяр вбили рідні брати за шлюб з іновірцем. Параджанов цю історію пережив насилу і намагався не згадувати про неї.
Другий шлюб був у Параджанова зі Світланою Щербатюк, дочкою дипломата. Їй було 17, йому — 31. Вони одружилися в 1955 році, в 1962-му шлюб розпався. Але через роки Параджанов пропонував їй знову одружитися.
У Параджанова залишилося понад двадцять невідзнятих сценаріїв. Після “Тіней забутих предків” він хотів знімати Київські фрески про Другу світову, але фільм закрили відразу після акторських проб. Від останнього фільму Параджанова — Сповіді — залишилася одна сцена.
“Державі я не потрібен живим. Ось коли я буду в труні – я стану коштовністю! Тому що потрібно за епоху звітувати”, — говорив Параджанов про самого себе.
Раніше повідомлялося, що сьогодні у музеї просто неба в Чернівцях відбудуться читання кіносценарію “Тіні забутих предків”.
” ”
–>
