Текст, фото та відео: Шимон Бріман (Ізраїль).
Ізраїльське Національне управління культури їдиш обрало лауреата своєї головної нагороди у 2023 році — премії “Справа життя”. Ним став професор (емеритус) Єврейського Університету в Єрусалимі Вольф Москович, член Ради директорів канадської недержавної організації “Українсько-Єврейська Зустріч” (UJE).
Про це повідомляє видання UJE, передає molbuk.ua
У рішенні про нагородження було наголошено, що проф.Москович — один із найбільших у світі фахівців з мови їдиш, який присвятив десятки років масштабним проектам з вивчення цієї мови — наприклад, створенню “Великого словника мови їдиш”.
Професор Москович десять років викладав їдиш в Оксфордському університеті, а також багато років займався викладанням цієї мови в рамках літніх шкіл у різних країнах світу. Він є іноземним членом Національної Академії Наук України та редактором багатотомної серії наукових праць “Євреї та слов’яни” Єврейського Університету.
На церемонії нагородження
Особливо відзначено організаторський та академічний внесок проф. Вольфа Московича у проведенні великих міжнародних конференцій та проектів з мови їдиш в Україні, включаючи меморіальні конференції 2008-го та 2018-го років на честь ювілеїв Чернівецької конференції 1908 року.
Церемонія нагородження професора Московича відбулася у Тель-Авіві четвертого грудня 2023 року в рамках урочистого вечора, на якому виступали традиційні музиканти-клезмери та молоді артисти, які співають їдишем.
Для гостей заходу показали відеокліп про життєвий та науковий шлях проф. Вольфа Московича.
Довідка
Вольф Абрамович Москович (нар. 7 квітня 1936, Болград, Бесарабія) — радянський та ізраїльський філолог-славіст, лінгвіст та культуролог, педагог.
Доктор філологічних наук (1971), директор відділення славістики Єврейського університету в Єрусалимі (з 1988 року), автор праць з славістики, діалектології слов’янських мов (російської та української), лексикографії їдишу, інформатики, культурологічних аспектів етнографічних груп євреїв (кримчаків, караїмів — разом з Борисом Туканом), питанням мовної акультурації та асиміляції іммігрантів.
Вольф Москович народився 1936 року в південному бессарабському містечку Болград (тепер райцентр Болградського району Одеської області України), після закінчення німецько-радянської війни навчався у Чернівцях.
У 1953 році вступив на арабське відділення Московського інституту сходознавства, після ліквідації інституту у 1954 році переведений до Чернівецького університету, який закінчив у 1958 році.
Після закінчення інституту працював учителем у буковинському селі Нова Жадова, водночас почав публікувати наукові роботи у журналі “Питання мовознавства”.
У 1961 році вступив до аспірантури при Московському державному інституті іноземних мов, де в 1965 році захистив кандидатську дисертацію “Семантичне поле кольоропозначень (досвід типологічного дослідження семантичного поля)”.
У 1965—1974 роках працював завідувачем лабораторії інформаційних мов Державного комітету у справах винаходів та відкриттів при Раді Міністрів СРСР.
Докторську дисертацію “Лексико-семантична система природної мови та інформаційні мови” захистив у ленінградському відділенні Інституту мовознавства Академії наук СРСР у 1971 році .
У Радянському Союзі займався проблемами комп’ютерної лінгвістики, інформаційного пошуку та машинного перекладу, брав участь у діалектологічних та етнографічних експедиціях, організованих Інститутом слов’янознавства та балканістики АН СРСР.
З 1974 року — в Ізраїлі, працював на відділенні русистики Тель-Авівського університету, з 1976 року — на відділенні російських і слов’янських досліджень Єврейського університету в Єрусалимі, 1979 року одержав вчене звання професора.
З 1988 до 2007 року — директор Дослідницького центру та відділення слов’янських мов та літератур при Єврейському університеті в Єрусалимі.
З 1993 року — засновник та перший президент ізраїльської асоціації українських досліджень, віце-президент міжнародної асоціації українських досліджень. У 1990 і 2002 роках — президент ізраїльської асоціації славістів.
Почесний професор Лондонського університету, запрошений професор Оксфордського університету (1984—1986), професор Пенсільванського університету (Філадельфія, 1990—1992), почесний професор іудаїстики та славістики Торонтського університету (2002).
Іноземний член Національної академії наук України (1992) та Російської академії природничих наук (2002). Головний редактор наукової серії “Jews And Slavs — Євреї та слов’яни” (17 томів, 1993—2006, Єрусалим).
Серед іншого опублікував любовне листування гетьмана Івана Мазепи (Jews And Slavs, т. 14, 2004).
З 1979 по 1989 рік Вольф Москович був заступником головного редактора лексикографічного проєкту Великого словника єврейської (їдиш) мови, а з 1998 року — президентом “Велтрат Фар Ідіш Ун Ідішер Култур” — Всесвітньої Ради їдишу та єврейської культури (на їдиші); викладав інтенсивний курс їдишу на літніх виїзних семінарах, організованих радою.
З 1998 року — голова єрусалимського відділення проєкту EYDES з оцифрування діалектологічного матеріалу ідишу при Дюссельдорфському університеті. Член правління національної інстанції у справах їдишу при Кнесеті .
” ”
–>
