Новини

«Хлопці, цей звір мене побив!»: яка ситуація із домашнім насильством на Буковині

Щорічно з 25 листопада по 10 грудня триває всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”. Її мета – привернути увагу до тих, хто потерпає від домашнього насильства.

Кореспондентка ” ” побувала в рейді з інспекторами сектору протидії домашньому насильству ГУ НП в області майором Романом ПЕРЕПЕЛЮКОМ і старшим лейтенантом Богданом ЛАТІШЕМ.

Розбила голову ополоником

Понеділок, 20 листопада. По обіді вирушаємо в рейд. Роман Перепелюк розповідає, що останнім часом викликів через насильство побільшало.

– У жовтні було дуже багато викликів. Переважно до поліції звертаються ввечері. Зазвичай, за фактом психологічного насильства. Наприклад, син словесно ображає маму, погрожує розправою, або ж чоловік ображає дружину. Хоча трапляються і випадки фізичної розправи. Якось до нас звернувся чоловік. Коли приїхали на місце, то з’ясували, що подружжя посварилося. Після чого жінка вдарила чоловіка ополоником по голові. Ми приїхали й побачили підлогу в крові. Викликали швидку. Чоловіка госпіталізували. Йому зашили голову. Щоправда, він відмовився писати заяву на дружину, аргументуючи тим, що заслужив і дуже її кохає. Так і закінчилася та історія. Є дуже багато історій, коли жертви насильства терплять, не усвідомлюючи подальших наслідків, – говорить майор.

– Романе, у нас виклик, – гукає старший лейтенант Богдан Латіш.

– Плюс, виїжджаємо.

Майор поліції вмикає сирену, і ми мчимо за вказаною адресою.

– Ми вранці тут були. Син погрожує мамі та виганяє її з дому. Однак жінка тоді відмовилася писати заяву, – пояснює Богдан Латіш.
Приїжджаємо в інший кінець міста. Біля під’їзду стоїть жінка і плаче. Щойно побачила поліцейських, починає кричати: “Хлопці, хлопці, цей звір мене побив! Він бив мене по голові пляшкою з водою, бив по ногах і казав: “Ще будеш ментів викликати?!” Потім виштовхав мене з хати і ледь не спустив по сходах. Заберіть його! Це для того я його ростила, щоб на старості попід хати ходити?!”.

На вигляд жінці років 70.

– Вам потрібна швидка допомога? – запитує Богдан Латіш.

– Так, викликайте! – і далі кричить.

“Син ніде не працює”

У сім’ї постраждалої чоловік помер від онкології півтора року тому. Жінка залишилася сама. Син ніде не працює. Інколи підробляє в службі таксі.

Зараз мама і син не можуть поділити квартиру.

– Він усе пропиває! Комунальні я сплачую. А він мене ще й з дому виганяє! Трутень! Не можу вже це терпіти! – кричить жінка.

– Треба перевірити, чи він удома, – каже Роман Перепелюк.

Піднімаємося сходами. Помітно, що двері пом’яті від ударів. Інспектори стукають, але ніхто не відчиняє. Богдан Латіш відчиняє двері, вони не замкнені. Проходимо у квартиру.

Помітні сліди бійки: зірвані килимки з підлоги, розкидані речі, розбитий посуд і вазони. Кривдника ніде нема. Та раптом із-за замкнених дверей однієї з кімнат кімнати чутно:

– Якого хр*на знову приїхали?! Вона все бреше! Я не бив її, – кричить чоловік.

– Відчиняйте двері, спокійно поговоримо, – каже майор поліції.

– Не відчиню. Ідіть звідси!

Приїжджає швидка, заходять дві медикині. Оглядають потерпілу, вимірюють їй тиск, дають заспокійливе. Жінка відмовляється від госпіталізації.

– Вибивайте двері й забирайте його, я буду писати заяву, – каже вона.

– Тоді викликаємо слідчо-оперативну групу, – говорить старший лейтенант.

Група приїжджає за кілька хвилин у складі слідчого та оперативника. Оперативник йде опитувати сусідів, а слідчий – потерпілу. Увесь цей час син жінки лається за зачиненими дверима.

– Ламайте двері, тоді я вам покажу, – кричить.

Опитавши сусідів, оперативник зауважує: “Такі скандали у них лише тоді, коли син зловживає спиртним. Коли не п’є, то навіть разом на базар ходять”.

Тим часом слідчий опитує жінку. Вона кричить: “Ламайте двері”.

– Ви даєте дозвіл? – запитує оперативник.

– Так.

– Покажіть документи на квартиру.

Жінка приносить документи. Слідчий ознайомлюється з ними й зауважує: “Але квартира ще на вашому покійному чоловікові. Як ви можете дати дозвіл ламати двері?”

– Але я ж зараз переоформлюю все на себе. Ми судимося, і я власниця квартири, я 15 років на неї заробляла, – каже жінка. – Якщо ви так кажете, то я відмовляюся писати заяву на сина.

Історія завершилася тим, що інспектори сектору протидії домашньому насильству відвезли жінку до її сестри. А син залишився у своїй замкненій кімнаті.

Офіційно

Вадим ТЕРЕМЧУК, начальник сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Чернівецького районного управління ГУ НП в області:

– Упродовж десяти місяців 2023 року ми здійснили 1397 виїздів за фактом вчинення домашнього насильства в місті Чернівці. З них 714 випадків підтвердилися. Задокументовано 821 адміністративне правопорушення. Зареєстровано 18 фактів систематичного вчинення домашнього насильства.

” ”

–>

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.