Рівно 26 років тому, 19 листопада 1997 року, почалася експедиція міжнародного екіпажу на борту американського шатлу “Колумбія”. У ній разом із космонавтами із США та Японії брав участь перший космонавт незалежної України, Герой України, уродженець села Клішківці на Буковині Леонід Каденюк.
Про це повідомляють на фб-сторінці Клішківці Актуальні, передає molbuk.ua
“Коли за часів незалежності України постало питання про політ українця на борту американського космічного корабля, я постарався потрапити в число претендентів. Про підготовку самого польоту дізнався з преси. Написав заяву в Національне космічне агентство України про те, що хочу взяти участь в цій цікавій програмі. Після цього мене викликали на комісію. Всього від України було 28 претендентів на цей політ”, – згадував пізніше Леонід Каденюк.
У лютому 1996 року Леонід Костянтинович був зарахований до групи українських космонавтів для проходження підготовки до польотів на космічних кораблях “Спейс Шаттл”. У липні 1996 року він прибув до США, вивчивши англійську мову практично за півроку завдяки допомозі дружини.
З листопада 1996 по листопад 1997 разом з космонавтом-дублером Ярославом Пустовим пройшов підготовку до польоту в Космічному центрі імені Джонсона (США).
Старт шатлу “Коламбія” запланували на 19 листопада 1997 року. На пуск прибули президенти – Кучма та Клінтон. Трансляція пуску проходила в прямому ефірі обидвох країн.
“Columbia” здійснив космічну місію у складі міжнародного екіпажу: командир – Кевін Крегел, пілот – Стівен Ліндсі, спеціалісти місії – Вінсон Скотт, Калпана Чавла (індійського походження), Такао Дої (японець) та українець Леонід Каденюк, єдиний у складі екіпажу космонавт-дослідник.
Політ на американському МТКК “Колумбія” місії STS-87 тривав із 19 листопада по 5 грудня 1997 року. Під час польоту українець виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досвіду з трьома видами рослин: ріпа, соя і мох.
Основна мета проведення експериментів – вивчення впливу стану невагомості на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка, на експресію генів у тканинах сої і ріпи, на утримання фітогормонів у рослинах ріпи, на вуглеводний метаболізм та ультраструктуру клітин проростків сої, на процес ураження проростків сої патогенним грибом фітофтори.
Крім цих експериментів, у космічному польоті виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини за тематикою “Людина і стан невагомості”.
На 9 добу польоту було заплановано перший зв’язок з Україною. Тоді вперше з космосу українець вів діалог саме зі своєю державою.
Спогади Каденюка
За словами космонавта, кожну вільну хвилину він і його колеги використовували для спостереження і фотографування Землі і космосу. “Такі заняття були найулюбленішими, а я вважав їх ще одним вражаючим і дуже цікавим експериментом на борту “Колумбії””, – згадував Каденюк.
Космонавт розповідав, що в політ кожному дали можливість взяти з собою аудіокасети з улюбленою музикою. Він обрав твори тих виконавців, на яких виріс: пісні Анатолія Солов’яненка, Дмитра Гнатюка, Софії Ротару та інших. За словами Каденюка, американці із задоволенням слухали українські пісні.
“Двічі пролунав в космосі і наш, український, гімн. Я обрав його як мелодію для пробудження. Тому американців в космосі двічі будили слова “Ще не вмерла України нi слава, нi воля…” І астронавти стояли в цей час у стійці струнко!”, – згадував Каденюк.
Також український космонавт говорив, що в космосі можна займатися сексом. “І бажання там виникає. До речі, подібні питання мені часто задають студенти. І я їм відповідаю: за бажання сексом можна займатися скрізь!”, – говорив Каденюк.
Згадував Каденюк і про свою фізичну форму перед польотом: “Коли готувався в Зоряному містечку, підтягувався 15 разів. Бігав швидко і кроси, і спринт. Наприклад, рекорд на 100-метрівці – 10,5 секунди”.
Каденюк про космос
“У космосі найбільше вражає такий фактор космічного польоту як невагомість. Вражає сам космос, і весь Всесвіт”.
“Я був вражений тим, як виглядає Земля з космосу. Це було просто неймовірно. До речі, інформативність телевізійного зображення Землі з космосу або будь-якої його фотографії становить не більше 10-15 відсотків від того, що ми можемо побачити самі”.
“У мене є всі підстави стверджувати, що Україна є космічною державою. У нас є повний цикл виготовлення космічної техніки. Ми давно вміємо проектувати, виготовляти, запускати та експлуатувати наші розробки в космосі. Але ось проблема: сьогодні космічна галузь працює не завдяки, а всупереч обставинам, в яких вона перебуває”.
“Я впевнений, що в майбутньому польоти на Марс стануть буденністю”.
“Коли я випробовував винищувачі, польоти мені ніколи не снилися. А ось після експедиції на шатлі став бачити “космічні” сни. Але буває це нечасто, я сплю міцно”.
” ”
–>
