У Чернівцях вже перейменували близько ста вулиць, а планують ще понад 200. ” ” продовжує рубрику про тих, на честь кого в місті називають вулиці та провулки.
Читайте також: Ірпінь, Гостомель, Тростянець: на честь кого називають вулиці Чернівців
Вулиця Євзебія Ліпецького (колишня назва – вулиця Ангарська)
Євзебій Ліпецький – художник, реставратор, педагог. Народився в 1889 році в селі Вербівці, що на Заставнівщині. У 21 рік художник розпочав навчання у Баварській художній академії мистецтв, продовжив навчання у Відні, де й певний час працював художником у Віденському військовому географічному інституті. У 1918 році переїхав до Чернівців та влаштувався на роботу в українській гімназії. При Народному домі мав студію-майстерню. Жив у Чернівцях до приходу радянських військ у 1940 році. У його доробку портрети таких відомих постатей, як: Тарас Шевченко, Леся Українка, Ольга Кобилянська. Йому позували навіть австрійський цісар Карл та німецький кайзер Вільгельм. Радянські чиновники наказали Євзебію намалювати портрет Сталіна з фото. Художник відмовився й емігрував до Німеччини. Там він прожив останні 30 років життя. В Україні творів Ліпецького збереглося дуже мало. У Чернівецькому художньому музеї є один портрет, два пастельних твори та кілька графічних аркушів. У краєзнавчому музеї – акварельний портрет та портрет Ольги Кобилянської.
Вулиця Катерини Білокур (колишня назва – вулиця Астраханська)
Катерина Білокур – славетна українська художниця-самоук. Народилася у 1900 році в маленькому селі Богданівка, що на Київщині. Малювати почала з малих літ, але батьки не схвалювали це та забороняли малювати. Проте художниця потайки продовжувала займатися справою серця за допомогою полотна та вугілля. Читати та писати дівчина навчилася сама, але батьки не віддали її в школу, бо вважали, що краще зекономити. Катерина малювала декорації для постановок місцевого драмгуртка. Пізніше навіть грала на сцені у кількох постановках. У 1940 році в Полтаві представили її першу виставку із 11 картин. Її картини були представлені в Києві, в Москві, в Парижі. У Франції її роботи помітив відомий художник Пабло Пікассо і захоплено сказав: “Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ”. Проте Катерина Білокур все життя прожила у своєму рідному селі і не мала паспорта, а її роботи влада представляла, як “роботи колгоспниці з села Богданівка”.
Вулиця Євгена Козака (колишня назва – вулиця Кузьми Галкіна)
Євген Козак – вчений, мовознавець, політик, колишній ректор Чернівецького національного університету. Народився в 1857 році в селі Слобода-Банилів, що на Вижниччині. В 1878 році закінчив гімназію у Чернівцях. Вступив до Чернівецького університету на філософський та теологічний факультет. У 1886 році навчався у Віденському університеті, де здобув звання доктора філософії. Через десять років Євген повернувся на Буковину, певний час працював священником у Веренчанці та Добринівцях. У 1899 році став професором та завідувачем кафедри церковнослов’янської мови та літератури Чернівецького університету. Через вісім років став ректором закладу, але пробув на посаді лиш рік. Євген займався палеографією – вивчав епітафії 15–18 століть на саркофагах, надмогильних плитах та хрестах, виявлених на Буковині. Встиг побути і політиком. У 1922 році він став сенатором румунського парламенту від Кіцманського виборчого округу. Помер у 1933 році у Чернівцях.
” ”
–>
