18 жовтня в Чернівцях відомий економіст Андрій НОВАК у рамках книжкового фестивалю “БукФест” презентував книгу “Як підняти українську економіку”
Кореспондентка molbuk.ua поспілкувалися з експертом про те, якою буде економіка Україна найближчим часом та які виклики очікують на українців.
Як би ви схарактеризували макроекономічну ситуацію в Україні зараз?
– Треба розуміти, що зараз ми маємо економіку війни. І, на щастя, Україна не наодинці зі своїми проблемами, зокрема й економічними. Нам допомагає практично весь цивілізований світ: сьогодні це майже 60 країн світу. І роблять вони це не тільки зброєю, а й економічно й фінансово.
Завдяки зовнішній фінансово-економічній допомозі Україна зараз, під час війни, може не турбуватися про свою економіку. Нам допомагають за принципом: Україна отримує стільки, скільки треба. З одного боку, для покриття дефіциту бюджету, з іншого боку, для поповнення золото-валютних резервів, зокрема, щоб підтримувати більш-менш стабільний курс гривні. Що і відбувається.
Який відсоток коштів ми заробляємо самі, а який становить допомога союзників?
– Нещодавно прийнятий державний бюджет зведений із дефіцитом 50 відсотків. Це означає, що наполовину ми його наповнюємо власними ресурсами: власними податками, митами, акцизами й зборами. Другу половину, тобто дефіцит 50 відсотків, нам покривають наші західні партнери. Так буде щонайменше до завершення війни, а можливо, ще й рік після нашої перемоги. Тому про економіку під час війни, як не дивно, нам треба хвилюватися найменше.
З яких коштів зараз фінансуються бюджетні зарплати, соціальні допомоги й пенсії?
– Бюджетні витрати на соціальні статті зараз переважно виконуються з власних доходів бюджету, з власних податків, мит, акцизів і зборів українських резидентів і нерезидентів, які працюють на території України.
Окремою статтею є забезпечення фінансове, тобто зарплати військовослужбовців. На це спрямовується частина фінансової допомоги західних партнерів. Саме тому Україна спроможна настільки суттєво збільшити зарплати військовослужбовцям ЗСУ, Нацгвардії, поліції, СБУ.
Чого нам очікувати далі? Як довго міжнародна допомога буде надходити?
Міжнародна допомога буде надходити щонайменше до завершення війни. Далі, після перемоги, все буде в наших руках: як ми поведемо економічну політику, чи ми її змінимо, як ми продовжимо співпрацю з країнами, які нас підтримують, що ми запропонуємо їм. Залежно від цього і буде розвиватися динаміка того, що ми називаємо процесом відбудови й відновлення України.
Курс валют наразі стабільний, але чого очікувати далі?
– Яким він буде, це залежить, з одного боку, від курсової політики НБУ, а з іншого – від можливостей нацбанку. А можливості в НБУ зараз є. Як не дивно, під час війни, вони кращі, ніж будь-коли. На сьогодні золото-валютні резерви НБУ – це понад 40 мільярдів доларів. Таких резервів в Україні не було навіть у найкращі мирні роки. Це, знову ж таки, відбувається завдяки зовнішній фінансовій підтримці.
Тому зараз ніяких причин для девальвації гривні немає. Є всі можливості підтримувати курс на тому рівні, на якому він є зараз.
Крім того, зовнішніх негативних факторів немає, бо немає жодної паніки на валютному ринку, жодного ажіотажу. Переважна більшість українців не має зараз фінансових можливостей гратися на валютному ринку. Доходи в більшості українців низькі, їх вистачає лише на поточні витрати.
Наскільки реальний прогноз МВФ щодо курсу гривні, який за 5 років сягне понад 50 за долар?
– МВФ у своїх прогнозах завжди керується трьома сценаріями: оптимістичним, нейтральним і песимістичним. Я сподіваюсь, що ці цифри – це так звані песимістичні сценарії.
Як буде розвиватися ситуація, ніхто не може спрогнозувати, тим більше – на такі далекі періоди. Як можна прогнозувати курс, коли ми не знаємо, коли закінчиться активна фаза війни. І, відповідно, коли закінчиться допомога Україні та в якому економічному стані ми вийдемо з війни, що будемо робити перший рік, два, три, п’ять. Адже саме від цього і буде залежати економічна ситуація в Україні, зокрема й курс валют.
Що найближчими роками відбуватиметься із цінами?
– Якщо говорити на найближчу перспективу, то уряд анонсував: принаймні до кінця опалювального сезону ціни й тарифи на комунальні послуги не підвищуватимуть. Якщо і справді буде так, то суттєвих інфляційних зривів не повинно бути.
Ціни формуються з двох чинників. Перший – це собівартість товарів і послуг. Другий – це попит і пропозиція на товар чи послугу на ринку.
Якщо не буде зриву цін і тарифів, то не буде причин для суттєвого підвищення собівартості товарів і послуг. І якщо не буде якогось неймовірно ажіотажу на якісь товари чи послуги, то й не буде значної інфляції.
Рівень зарплат: дефіцит робочої сили провокуватиме їхній ріст?
– Дефіцит робочої сили завжди провокує у роботодавця розуміння, що або він мусить платити вищі зарплати, щоб мати працівника, або він змушений зменшувати, згортати чи взагалі закривати свою справу. Багато хто так і зробив: закрив або переніс свій бізнес за кордон. Але ті, хто має наміри залишатись тут, вже зіткнулися з реаліями, коли треба платити вищі зарплати. Водночас щодо кожної професії й кожної вакансії все також залежить від попиту й пропозиції. Якщо є багато пропозицій на вакантні місця, то роботодавці не будуть значно підвищувати зарплати. Якщо ж пропозиція одна-дві, то він змушений пропонувати кращі умови: вищі зарплати, соціальні пакети тощо.
Зараз діє мораторій на ріст цін на комунальні послуги. Чи відбудеться потім різкий їхній стрибок?
– Чи буде після мораторію на опалювальний сезон стрибок цін на комунальні послуги, залежить від урядової політики й регулятора. Спрогнозувати це неможливо. Ми навіть не можемо спрогнозувати, яким саме буде уряд, наприклад, навесні наступного року: той самий, що й зараз, чи інший, хто буде прем’єром, чи буде той самий міністр енергетики тощо.
Зараз влада запровадила РРО для ФОПів і відновлює податкові перевірки. Чи варто було це робити?
– Є, звичайно, шквал критики щодо вимоги запроваджувати РРО (реєстратор розрахункових операцій – авт.) та відновлювати податкові перевірки. Я б сказав, що треба було зробити рівно половину. Тобто запровадження РРО потрібне, а на податкові перевірки на них треба було продовжити мораторій. Чому важливий РРО? Ну, по-перше, це значно спрощує адміністрування податків. По-друге, це все-таки більше стимулює сплачувати податки й менше працювати в тіні. А державі треба залучати кошти, тому що під час війни економічна ситуація і так скрутна. Тому треба мінімізувати чорний і сірий ринок і виводити на поверхню білу економіку. Адже самі умови для діяльності ФОПів в Україні й так більш ніж лояльні. А РРО – це є нормальна практика. Ви в Європі ніде не купите жоден товар, щоб вам не видали чек.
Коли, на вашу думку, економіка України зможе відновитися хоча б до воєнного рівня?
– Відновлювати рівень української економіки в Україні, яким він був до війни, не треба, бо це рівень відсталої, переважно аграрної, сировинної економіки країни “четвертого світу”. Нам це треба? Повертатися до такого не варто, особливо після тієї високої ціни, яку ми вже заплатили й ще, на жаль, заплатимо за нашу перемогу.
Ми повинні вже зараз спитати у себе: яка ціна, що її ми платимо за перемогу? Заради чого все це? Щоб повернутися до того, що було до війни? То в чому ми виграли? Заради чого були ці жертви? Ми не повинні ставити питання просто про відбудову української економіки й повернення до довоєнного періоду, бо це означає, що всі жертви даремні. Ми повинні ставити набагато складніші завдання перед собою. Наприклад, у майбутньому українська економіка – у п’ятірці економік Європи. Це цілком відповідає нашим ресурсам, можливостям, потенціалу. Але все це можна реалізувати за умови, якщо в Україні нарешті запрацює зрозуміла й ефективна економічна модель власного розвитку.
” ”
–>
