У зв’язку з війною тисячі дітей виїхали з батьками за кордон і навчаються в місцевих школах. Переселенці з Чернівців розповіли про шкільну освіту в Польщі, Чехії та Німеччині.
Навчання і підручники безплатні
За даними Міністерства освіти Польщі, у школах цієї країни навчаються майже 200 тисяч українських дітей.
– Нашому синові Назарчику 14 років. Минулий 2022-2023 рік він навчався дистанційно в українській школі. З вересня ми записали його до польської. Хоча Назар не відвідує заняття. У нього, як і в Україні, індивідуальне навчання, вчителі приходять до нас додому. Він вивчає всі предмети, але має меншу кількість годин – 10-12 уроків на тиждень, – розповів чернівчанин Ігор. – Місто, де ми зараз живемо, поділене на шкільні округи. Заведено записувати дітей до найближчого закладу.
У Польщі є державні й приватні школи. Навчання в державних школах безплатне, а в приватних – платне. “Назар навчається у державній школі. Раз на рік тут збирають кошти на потреби класу. Це добровільний внесок, який залежить від ситуації в родині. У нашій школі це 100 злотих (900 гривень). Якщо в сім’ї двоє дітей, то дають 50 злотих, якщо троє і більше, то взагалі нічого не платять, – пояснив Ігор. – Підручники теж безплатні. Крім того, є державна програма “Добрий старт”. На початку навчального року з держбюджету родина може отримати на кожного школяра 300 злотих (2700 гривень) на канцтовари та зошити. Для цього треба заповнити спеціальну анкету, можна навіть в інтернеті. Кошти отримає один із батьків на рахунок у банку. У деяких школах дітям видають планшети для навчання, які не треба повертати”.
У Польщі – 12-річна освіта. Початкова школа – з першого по восьмі класи. Після восьмого треба складати іспити. Далі – або технікуми, або старша школа-ліцей.
“На всіх кабінетах продубльовано написи українською. У школі є перекладач. За потреби проводять додаткові заняття з польської мови, – каже чернівчанин. – Оцінювання знань – за шестибальною шкалою. Шість – найвища оцінка, але її ставлять вкрай рідко. Зазвичай, найкращою вважають п’ятірку”.
Не дають домашніх завдань
Щоби оформити дитину до школи в Чехії, треба надати паспорт одного з батьків і довгострокову візу тимчасового захисту. Українським школярам випускних класів дозволили не складати іспит з чеської мови.
Чернівчанка Ірина ШВЕДИК зараз перебуває в містечку Колін. Її донька Поліна навчається в четвертому класі української школи за чеською програмою. У молодшій групі є майже 200 учнів, у класі – 30.
– Для української школи виділили окреме приміщення. Навчання розпочалося четвертого вересня і триватиме до липня. Усі предмети викладають виключно чеською мовою. Діти також вивчають англійську, математику, читання, малювання. Домашніх завдань мало, тому діти можуть впоратися самі, без допомоги батьків, – запевнила Ірина. – У школі приділяють значну увагу спортивному й культурному розвитку дітей. Скажімо, у вересні було мало уроків, зате учнів водили на безплатні екскурсії, в кіно, до театру, музеїв, у басейни, на морозиво. Уроки розпочинаються о восьмій ранку і закінчуються в 12:00-13:00 . Містечко невелике, спокійне, тому школярі самі добираються додому. Якщо дитина не зробила домашнього завдання, то її не сварять, а кажуть: “Зробиш наступного разу”.
Навчання у школі безплатне. Однак підручники та канцтовари батьки купують самі. “Немає учнівської форми, діти одягаються, у що хочуть. Але на перше вересня багато учнів прийшло у вишиванках, із квітами, – каже мама. – Оцінювання знань відбувається за п’ятибальною системою – тільки навпаки: одиниця – найкраща оцінка, п’ятірка – найгірша. Оскільки донька ходить до школи вранці, то не встигає приєднатися онлайн до українських уроків. Але ми займаємося з нею вдома мовою та читанням, бо хочемо повернутися додому”.
У Німеччині теж є багато українських школярів.
– Треба було подати паспорт і картку щеплень сина, перекладену німецькою мовою. Наш Богдан навчається у шостому класі. Вранці він долучається онлайн до деяких уроків в Україні, а потім їде до німецької школи. Тут не дають домашніх завдань, а уроки тривають здебільшого до 13-ї години, – розповіла буковинка Наталія ТКАЧУК. – Вдома він вивчав англійську мову, а тут німецька. Тому відвідує в школі безплатні курси “мовної підтримки”. Є три основні предмети: німецька та англійська мови, математика. Решту об’єднано в курси. Наприклад, біологія, хімія та фізика – природничі, історія, читання, географія – гуманітарні. Вони містять лише основні знання, які можуть згодитися на практиці в майбутньому. Велика перерва триває годину: діти встигають пообідати та погратися. Вчителям заборонено давати учням домашні завдання на вихідні, бо вони повинні відпочити.
Наприкінці навчального року школярам видають листки з переліком предметів і балами. Що нижчий бал, то краще. “Скажімо, одиниця – це круто, п’ять – щось не встигаєш, – провадить Наталія. – У молодших класах основний акцент роблять на фізичному розвитку дитини та прищепленні їй побутових навичок. Після кожного уроку діти виходять на майданчик погратися, їздять на велосипедах, відвідують басейни”.
” ”
–>
