Щорічно 23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора. Це свято було встановлено указом президента України від 23 серпня 2004 року “…на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…”.
Державний Прапор – невід’ємний атрибут кожної країни, що уособлює самобутність та спадкоємність її державотворчих традицій. Український стяг також має унікальну історію.
Історія українського прапора
Відомо, що такими, як нині, кольори українського прапора були не завжди. Так, серед прапорів Київської Русі переважним був червоний колір – найбільш зручний для сигналізації під час бою.
А перші згадки про комбінацію синього і жовтого кольорів в офіційній символіці датовані 1256 роком. У них був виконаний герб Львова із зображенням жовтого лева на блакитному тлі, яке місту подарував князь Данило Галицький. Також золотий та синій кольори використовували на гербі Галицько-Волинського князівства.
Але національний (державний) прапор у його сучасному розумінні, можна вважати, з’явився на етапі існування козацької держави. Часто запорожці мали сині прапори, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих чи козаків.
Стійке поєднання синього і жовтого кольорів на національному прапорі фіксується з середини ХІХ століття. У час “весни народів” 1848 року Головна руська рада проголосила загальноукраїнським гербом старовинний герб князів Романовичів, Львівські землі та Руське воєводство – зображали золотого лева, що спирається на скелю, на блакитному тлі. Саме такі зображення мали на своїх прапорах загони Національної гвардії в Яворові та інших містах Галичини.
У цей же час, згідно з геральдичними звичаями, усталилися поєднання жовтої та синьої смуг на прямокутному полотнищі. Утвердження ж синьо-жовтого прапора як державного відбулося із проголошенням Української Народної Республіки (УНР). Потім в історії України був період червоного “серпасто-молоткастого”, а за синьо-жовтий саджали до в’язниць.
У новітні часи національний синьо-жовтий прапор уперше офіційно замайорів на ратуші міста Стрий 14 березня 1990 року. У Києві прапор було піднято над міською мерією пізніше – 24 липня 1990 року.
23 серпня 1991 року групою народних депутатів синьо-жовтий український прапор внесено у сесійну залу Верховної Ради, а вже 4 вересня його урочисто підняли над будівлею парламенту. 18 вересня 1991 року була підписана постанова про дозвіл “у протокольних заходах використовувати синьо-жовтий прапор”, а постанова ВР України від 28 січня 1992 року надала йому статусу Державного. Остаточно Прапор держави Україна затверджено статтею 20 Конституції України 1996 року.
Що символізують кольори українського прапора
Державний прапор України складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Чому прапор України синьо-жовтий – офіційно невідомо. Однак за найпопулярнішим народним тлумаченням, синя смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті поля пшениці.
Ще одна версія стверджує, що кольори прапора здавна символізують головні стихії природи – вогонь і воду. А за релігійномим трактуванням, жовтий колір уособлює Бога і духовність, а синій – усе земне.
Маловідомі факти про наш стяг
2016 року українські альпіністи встановили наш прапор на вершині найвищого вулкана світу – Охос-дель-Саладо в Андах на висоті 6872 метри.
Серед прапорів слов’янських країн лише український та боснійський не мають червоного кольору.
Під синьо-жовтим відбулося три проголошення Української державності: 1917, 1941 та 1990 років.
Під синьо-жовтним прапором билася українська молодь та студенство на станції Крути. Бій під Крутами був одним з десятків інших боїв Першої більшовицько-української війни, яка тривала з грудня 1917 року і приблизно до травня 1918 року.
” ”
–>
