Найпоширеніша мутація коронавірусу D614G, яка підвищила його заразність і стійкість до дії холоду, в той же час виявилася корисною для людини. До такого висновку дійшли американські молекулярні біологи.
Справа в тому, що дана мутація зробила коронавірус вразливішим для атак антитіл, пише Главред.
Першу серйозну зміну в геномі коронавірусу вчені виявили на початку березня 2020 року, коли Європою поширилися нові штами коронавірусу.
Їх характеризувала загальна мутація в так званому гені S, який управляє виробництвом частини оболонки SARS-CoV-2, безпосередньо пов’язаної з проникненням вірусу в організм. Зараз мутацію D614G знаходять практично у всіх різновидах коронавірусу на всіх континентах Землі.
Молекулярні біологи з’ясували, що мутація помітно змінила те, як S-білок – ключова частина оболонки коронавірусу – розгортається під час його контактів з клітинами. Ця молекула складається з двох частин – S1 і S2.
Перша з них бере участь в процесі прикріплення вірусу безпосередньо до мембрани, а друга відповідає за її розчинення та проникнення вірусної РНК в клітину.
Щоби вірус прикріпився до мембрани, потрібно, щоби певні сегменти S1 прийняли особливу просторову конфігурацію, яку біологи називають “верхнім” положенням. Чим більше подібних сегментів переходять в цей стан, тим вище шанси на те, що один з них з’єднається з кліткою і прикріпиться до неї.
Мутація D614G збільшила ймовірність того, що один або кілька сегментів білка S1 при зближенні з клітиною перейдуть у верхнє положення.
Це зробило вірус заразнішим, але при цьому збільшило імовірність того, що антитіла зможуть приєднатися до інших областей оболонки SARS-CoV-2 ще до того, як він встигне проникнути в клітину.
Подібна особливість вірусу може пояснювати, чому всі існуючі вакцини, розробка яких почалася ще до того, як з’явилася мутація D614G, діють на її носіїв так само ефективно, як і на перші версії SARS-CoV-2.
