Василь Валентинович Катан народився 4 лютого 1983 року у селі Багринівка на Глибоччині в Чернівецькій області. Виховувався в дружній багатодітній родині, в якій було три сестри та два брати. Василь, як старший брат, змалку був відповідальним та працьовитим, допомагав батькам доглядати молодших дітей та поратися по господарству. Після навчання у Багринівській сільській школі здобув професію будівельника та працював за цим фахом впродовж тривалого часу.
Про це йдеться в дописі фейсбук-сторінки “Незабутні: Буковина пам’ятає”.
Читайте також: Завжди залишався оптимістом: що відомо про загиблого Героя Віктора Ферлієвича
Одружившись 22 квітня 2007 року, переїхав до села Задубрівка Заставнівського району (нині Горішньошеровецька громада, Чернівецького району). Разом з дружиною Маріанною народили та виховували сина Петра, невтомно працювали, не покладаючи рук займалися чималим домашнім господарством. Як зауважував тесть Михайло Васильович: “Василь ніколи сміття не переступав і роботу бачив”. Був гарним господарем, кмітливим, беручким до роботи, в якого все гарно вдавалося. Повномасштабне російське вторгнення 24 лютого 2022 року та війна, що прийшла в нашу країну, поділила мирне, стабільне життя сім’ї на “до” та “після”.
Хоч строкову службу Василь Катан в армії не проходив, військового досвіду не мав, від обов’язку перед Батьківщиною не спасував, не вагаючись став на її захист. Вступивши до лав Збройних Сил України, спершу пройшов навчання на базі Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки і певний час служив у його складі. У січні 2023 року добровільно зголосився їхати на передову. Побратими згадують: “Василь зустрів автобус, який віз військових на війну, зупинив його та попросився їхати на фронт разом з нами. Вигукнув – я теж хочу захищати Україну від ворогів”.
Завжди був свідомим українцем, патріотом, вболівав за Україну, її волю та незалежність. Служив солдатом військової частини А 3892, сумлінно виконуючи покладені на нього військові обов’язки. Василь Катан загинув у бою з російськими окупантами 23 лютого 2023 року, при виконанні бойового завдання у селі Роздолівка Донецької області.
28 лютого 2023 року родина, односельчани, побратими провели Героя-земляка на вічний спочинок. Із воїном попрощалися та поховали з почестями на сільському цвинтарі у селі Задубрівка Горішньошеровецької територіальної громади. Йому було 40 років. Дорогою ціною, ціною життя багатьох воїнів-Героїв здобувається перемога та воля України.
Не буде вистачати турботливого батька синові Петру, люблячого чоловіка дружині Маріанні, щирого сина і брата родині, вірного товариша побратимам.
” ”
–>
