Волонтер Євген Косов на початку червня двічі їздив на Херсонщину надавати допомогу потерпілим від наслідків теракту на Каховській ГЕС.
Про побачене розповів ” “.
Читайте також: “Важко, але люди не збайдужіли”: як часто жертвують буковинці на армію та переселенців – опитування ” “
– Під час першої поїздки ми були в селі Антонівка, роздавали допомогу. Люди там сім місяців без світла, без інтернету, без нормального водопостачання – то є, то нема. А тут ще й затопило, обстріли. Так і живуть… – каже Євген. – Потім в Херсон привезли допомогу – воду, їжу, помпи, гумові чоботи.
“Вони тримаються разом”
– Побачили там жахіття. Вода трохи спала, то почався сморід жахливий. Водночас побачили людей згуртованих. Усе село прибігло, допомагало нам розвантажувати, складати, все сортувати, – каже Є. Косов. – Там близько 600 людей живе, хоча до війни було 2000. У школу, де ми розвантажувалися, перед нашим приїздом за кілька годин прилетіла міна. За день до того з іншого боку прилетіло. Немає й нормального водопостачання. Не приготуєш їжі. Коли є вода, можуть собі на газових горілках щось зготувати. Та вони тримаються разом і допомагають одне одному.
Зі своїх земель херсонці все одно не виїжджають.
– У першу поїздку в селі Антонівка зустрів двох хлопців і запитав, чому не виїжджають. Одному – 15 років, іншому – 22. Останній каже: “Як я виїду, якщо в мене бабуся лежача і мама тут? Я б давно поїхав в Київ, щось заробляв, але як покину батьків?” Дуже тяжко їм виїжджати, особливо людям старшого віку, які все життя будували своє гніздечко. У самому Херсоні бачив і молодих, і вагітних, і старших людей. У нашому у транспорті було багато місць для евакуації, але лише одна людина поїхала з нами, – каже Євген.
Волонтер розповідає, що люди там радіють буденним речам.
– Вони радіють дуже звичним речам. Живі – отже, щасливі. Мають де поспати – вони щасливі. Є на чому приготувати їжу, є вода, помитися нормально можна – це вже нечувана радість! Здавалося б, буденні речі, до яких звикла кожна людина, а вони цьому шалено радіють, – зазначає Є. Косов. – Також багато тварин бездомних, їх всі підгодовують.
“Багато мертвої риби”
Керівниця благодійного фонду “Волонтерський рух Буковини” Катерина Пономарьова, яка також допомагала херсонцям, розповідає й про свої враження.
– Перше, що бачиш, коли їдеш Херсонщиною, – безліч розбитих будинків із синіми дахами. Коли дах синій, це означає, що він закритий брезентом, і там живуть люди. Це страшно. Коли були останнього разу в Херсоні, вода вже відступила на той момент на півтора метра. Та додався сморід, тому що дуже багато мертвих тварин, риби. Це все гниє, бо ж спекотно, та ще й постійні постріли. Жахливо, – каже К. Пономарьова. – Люди в Херсоні зараз більше вірять у долю, ніж усі віряни у світі. Ті, котрі вижили, – щасливі.Однак людина, яка прийшла до нас приймати гуманітарну допомогу, була в білій випрасуваній вишитій сорочці. При тому, що у них понад пів року немає світла, – говорить волонтерка.
Та люди не втрачають оптимізму і налаштовані на перемогу.
– Люди, з якими я спілкуюся, всі патріотично налаштовані, вірять у перемогу. Там дуже багато полів і багато маку цього року виросло. Вони кажуть: “Там, де багато маку, здохло багато орків”, – усміхається пані Катерина.
Що потрібно жителям Херсонщини
Наразі потрібні ліки, як-от, корвалол, корвалмент, препарати для нормалізації тиску, гігієнічні засоби, таблетки для знезараження води, акумулятори, генератори.
Для ремонту моторів човнів потрібне моторне мастило Motul та фільтри Sofima 67/1 та Sofima 67/2.
Реквізити благодійного фонду “Волонтерський рух Буковини”:
Найменування отримувача: БО ВРБ БФ
Код отримувача: 39776310
Рахунок отримувача: UA063052990000026001041803570
Назва банку: АТ КБ “ПриватБанк”
Реквізити волонтера Євгена Косова:
5457082237597922 Приватбанк
5375411205847887 Монобанк
” ”
–>
