Артем СИТНІК – інспектор відділу вибухотехнічної служби ГУ НП в області. Чоловік майже два місяці розміновував Харківщину. Там окупанти залишили тисячі мін і снарядів…
До дня вибухотехніка, який відзначають 13 червня, ” ” поспілкувався з одним із них.
– Вибухотехніком я працюю 1,5 року. До цього в поліції працював шість років. У вересні 2022 року нас відправили на Харківщину. Те, що я там побачив, у голові не вкладається. Телебачення цього всього не показує. Поселили нас у селі. Працювали ближче до кордону. Село, яке ми розміновували, – за два кілометри від Росії. Коли я їхав туди, то думав: якщо територія звільнена, то вона не обстрілюється. Однак ці негідники все одно з мінометів різного калібру обстрілювали населені пункти. Живого села чи хати після них не лишається. Коли ми приїхали, людей у тому краї було дуже мало, адже селяни боялися повертатися. На Харківщині ми працювали 1,5 місяця, виявляли протипіхотні міни та знешкоджували їх.
– Міни ми шукаємо візуально, а також за допомогою металошукачів. Якщо її знайшли, а вона може бути на ґрунті, під ґрунтом, то в будь-який спосіб повинні її знешкодити. Те, що було мало цивільного населення, дуже добре для нас, адже ми мали можливість знешкоджувати міни на місці. Де не було хат, ми робили тимчасово-підривні майданчики.
Працювали злагоджено під керівництвом начальника Андрія Гавриха.
– Інформація, яку публікують ЗМІ, і побачене на власні очі – це зовсім різне. Зруйнований Харків… Райони, яких нема, люди не мають куди повернутися. Це морально важко усвідомити, ось що страшно… А вибухів та мін наша служба не боїться. Від прильотів ніхто не застрахований, – розповідає вибухотехнік. – Після 24 лютого моє життя назавжди змінилося. У мене є трирічний син Данило. Коли я їхав, то на нього подивився зі сльозами на очах. Ми бачимо, як наших дітей вивозять казна-куди, невідомо що з ними роблять. Це, певно, для мене найбільша мотивація – захистити наших дітей!
На запитання, що найбільше запам’яталося під час робіт на Харківщині, відповідає: “Мене найбільше здивувала люб’язність людей: бабусі, які пригощали їжею і були раді нам, дивовижні! Харківщина запам’яталася мені добрими людьми”.
За словами Артема, інфраструктура Харківщини цілком зруйнована.
– Інфраструктури там тепер немає. Але на мій подив, усе відновлюється доволі швидко: сьогодні розбомбили – завтра зробили. Влада швидко реагує на таке, – ділиться чоловік.
Окрім Харківщини, Артем разом із колегами також розміновував Херсонщину. Далі чоловік планує їхати на Донеччину.
” ”
–>
