Катерина Ткач із Клішківців на Хотинщині виготовляє оригінальні в’язані іграшки в японській техніці амігурумі. У 18 років вона вже заробляє на них свої перші гроші.
Дівчина розповідає, що бажання в’язати іграшки з’явилося після того, як натрапила в соцмережі на фото такої іграшки. Вирішила спробувати зробити такий витвір власноруч, йдеться в публікації .
Коли вийшло, почала цим більше цікавитися, вивчати різні техніки.
“В’язати я почала в дев’ятому класі. У мами мав бути день ангела, і я хотіла їй зробити подарунок. Тож випадково натрапила в інтернеті на фото такої іграшки і захотіла її зробити. На трудовому навчанні в школі вчителька мені показала, як в’язати. Далі, дивлячись різні відеоуроки, я почала це робити. Першим зв’язала білого зайчика. У мене дуже добре вийшло. Потім почала більше дізнаватися про цю техніку та в’язати”, – каже Катерина.
“Для дітей вони безпечні”
Катерина навчається на першому курсі економічного факультету ЧНУ за спеціальністю “Менеджмент та адміністрування”. Весь вільний від навчання час приділяє в’язанню іграшок.
Дівчина в’яже різних звіряток, як то зайчиків, котиків, ведмедиків, собачок та єдинорогів. Серед робіт є і в’язані казкові герої.
Каже, освоїти техніку було складно, але згодом “втягнулася” в процес.
“По відео в інтернеті було трохи важко вивчити, адже там все швидко роблять, я не встигала. Та з часом набила руку, і згодом почало виходити дуже легко”, – зазначає дівчина.
Для виготовлення іграшок використовує нитки, поролон та синтепон. Для дітей вони є повністю безпечними.
Зараз в колекції дівчини вже є більше 50 зв’язаних іграшок.
“Я в’яжу гачком, ним дуже легко це робити. Якщо шпицями, то це набагато складніше. Складність роботи залежить від ниток. Є такі, якими легко це робити, для інших же треба багато терпіння. На в’язання однієї іграшки може йти цілий день. Якщо є більше часу, розділяю роботу на два дні. Одного роблю деталі, іншого – зшиваю виріб”, – каже майстриня.
“Дуже люблю цю справу”
Спочатку Катерина в’язала для себе, друзів і знайомих. Згодом почала і продавати. Каже, ціна залежить від матеріалів, розміру іграшки та складності роботи.
“Почала продавати я в школі на ярмарку “Клішківецькі барви”. Вчителька запропонувала представити там мої іграшки. Всім вони дуже сподобалися. Згодом вже продавала їх в інтернеті на своїй сторінці в інстаграмі, – розповідає Катерина. – Я в’яжу різні іграшки, які сподобаються. Глянула в інтернеті, чи просто за настроєм захотілося зв’язати ведмедика, зайчика чи котика – сідаю і в’яжу. Роблю іграшки і на замовлення.”
Оздоблення до кожної іграшки юна майстриня підбирає індивідуально та за власним дизайном. Куди які прикріпити оченята, який одяг зшити.
“Ці іграшки абсолютно безпечні для дітей. Нитки, які я використовую, – антибактеріальні. Маю і плюшеві нитки, вони дуже м’якенькі, діткам дуже подобаються, підходять навіть для немовлят. Здебільшого ці іграшки купують для дітей, але і дорослим вони до вподоби. Купують на подарунок до якогось свята. Мені ця справа дуже подобається. Хотілося б, щоб батьки купували дітям безпечні іграшки, а не фабричні – зі штучних тканин або пластику”.
Продає свої вироби дівчина в інтернеті, для цього створила сторінку в Інстаграм – @amigurami.k
