Сьогодні, 5 травня, відзначають 185-ту річницю з дня народження українського письменника і композитора Сидора Воробкевича.
Він народився та жив на Буковині.
Найважливіші факти біографії виклали на ФБ-сторінці Чернівецький обласний краєзнавчий музей.
Народився Сидор Іванович Воробкевич 5 травня 1836 р.
У Кіцмані здобув початкову освіту. У 1860 році закінчив духовну семінарію.
На священика його висвятив сам буковинський митрополит Євген Гакман. Був о. Ісидір священиком у гірських селах Давидени та Руська Молдавиця.
Збирав і вивчав українські народні пісні, у 1865 році написав працю “Наша народна пісня”. У 1867 році сім’я Воробкевича переїхала до Чернівців.
Ти часом Сидор Воробкевич приватно вивчав музику у Відні. Склав іспити у Віденській консерваторії, отримавши диплом хормейстера та вокального педагога.
Із 1875 р. викладав на богословському факультеті Чернівецького університету. Воробкевичу належить низка навчальних посібників. Серед його учнів були, зокрема, Чіпріан Порумбеску і Ойзебіус Мандичевский.
У 1863 р. Сидор Воробкевич дебютував у пресі як поет.
Був керівником товариства “Руська бесіда”, що згуртовувало прогресивну молодь. Товариство видавало часописи для молоді та дітей, у яких було досить багато робіт Сидора Воробкевича як письменника та поета.
Він друкувався під різниии псевдонімами, але найчастіше – Данило Млака.
Громадська діяльність для міста зробила гучним ім’я ще за життя Сидора, попри популярність як письменника. Водночас це не заважало роботі священика.
Перші інструментальні твори Ісидор Іванович написав для цитри, гітари, фортепіано. Створив 40 літургій на руській і румунській мовах, і лише 8 з них були надруковані за життя.
Його музичні твори були прийняті до особистої бібліотеки імператора Франца Йосифа.
Помер Сидор Воробкевич 19 вересня 1903 року. У Кафедральному соборі обряд вели 12 священиків та 2 диякони.
Пам’ятник Сидору Воробкевичу у Чернівцях спорудили українські громадські організації за кошти, пожертвувані українським письменником Михайлом Івасюком.
