Сквер на вулиці Руській, 79, біля мосту, вже давно став культовим місцем, яке на вихідні оживає. Сюди сходяться здебільшого пенсіонери і продають за копійки речі домашнього вжитку, взуття, одяг, усілякі дрібнички.
Часто серед цього розмаїття трапляються рідкісні речі, які люди, що тямлять у старожитностях, купують знову ж таки за сміховинну ціну. Ця ідилія тривала багато років. Було добре і пенсіонерам, які могли заробити кілька гривень, і покупцям.
Про це йдеться у публікації .
Єдине – на думку частини, “блошиний” ринок псував естетичний вигляд скверу. Тому департамент містобудівного комплексу запропонував провести архітектурний конкурс на його благоустрій.
“Ми за собою прибираємо”
27 квітня виконком затвердив умови бліц-конкурсу. Він має відбутися впродовж двох місяців. Коли почнуть реалізовувати запропоновані ідеї, поки що невідомо.
Тим часом пенсіонери забили на сполох. Це ж їх можуть вигнати з улюбленого місця! На що ж вони тоді житимуть?
Кореспондентка днями побувала на “блошці”. Вже було пополудні, і більшість продавців розійшлася. На розісланих на землі клейонках лежали різноманітні дрібниці: посуд, іграшки, одяг, взуття.
Пані Валентина вже допаковує останню сумку. Вантажить її на “кравчучку”. Зізнається, для неї “блошка” – спосіб вижити.
“Мені 70 років. Майже 40 із них пропрацювала на хімзаводі. Тепер отримую пенсію 2300. Як гадаєте, я можу на неї прожити? Сьогодні вторгувала 150 гривень. За них куплю олії, хліба, сиру – і вже добре. Якщо це все закриють, як я буду жити? Тому дуже прошу владу: будь ласка, не закривайте ринок! Ми за собою прибираємо!” – стверджує пані Валентина.
– У мене пенсія – 1800 з копійками. Зверніть увагу, “блошині” ринки є в інших містах, за кордоном. Розумію, що це центр, тут має бути гарно. Ну, то перенесіть нас туди, де раніше продавали котів та собачок, а зараз стоять буси! Ми готові навіть сплачувати п’ять гривень за місце”, – каже Валерія Дружиніна.
“А я проти того, щоби переходити з скверу. Тут люди йдуть по продукти, тваринок, то й у нас щось куплять”, – долучається ще одна продавчиня.
“Вторгувала 300 гривень – купила ковбаси”
74-річна Марія Григорівна зізнається, що коли бувало дуже сутужно з грошима, то виносила на “блошку” і дорогі серцю речі: старовинну сімейну вишиванку, горботку. Тепер ось продає великодній кошик, якому пів століття.
“І все віддаю за копійки, – каже жінка. А що робити, якщо на ліки не вистачає. А ще ж треба і комунальні оплатити, а пенсія – 2000 гривень. Як тут вижити? Сьогодні я наторгувала 300 гривень і купила собі ковбаси до Великодня”, – каже Марія Григорівна.
Чернівчанин Степан мешкає неподалік ринку. Каже, що навідується сюди щотижня і завжди знаходить щось цікаве. Ще й дешево. Цього разу придбав “круту” сковорідку.
“Вона коштує в магазинах 10 євро, а я купив за 250 гривень, – тішиться чоловік. – Взагалі тут одягаюся від і до, все можна знайти. Буде великою помилкою, якщо ринок тут заборонять або перенесуть. Нічого поганого в тому немає, щоби старші люди собі заробили кілька копійок”.
Щоби підтримати продавців “блошки”, депутат міськради Олексій Просяний на останній сесії міськради вніс пропозицію підготувати проєкт рішення про дозвіл роботи “блошиного” ринку щонеділі зранку і до обіду.
“Проєкт рішення пройде відповідні депутатські комісії, під час яких депутати матимуть змогу надати власні пропозиції, – сказав Олексій Просяний. – А поки що пропоную надати протокольне доручення департаменту підготувати проєкт рішення про дозвіл людям торгувати у неділю зранку до обіду”.
Як пояснив депутат у коментарі , він за те, щоби ринок існував.
“Потрібно розглянути різні варіанти і подумати, де прилаштувати продавців: перенести їх на інше місце чи дозволити їм залишитися. Наразі очікуємо на конкурс із благоустрою скверу і сам благоустрій. Та поки ще нічого не вирішилося, нехай би люди собі торгували раз на тиждень”, – сказав Просяний.
